Висвітлено теоретико-методологічні засади концепції мондіалізації як політико-управлінського виміру глобалізації. Проаналізовано сутність, передумови, формування, процес функціонування і розвитку світового порядку, основні тенденції та закономірності глобалізації управління. Розкрито геоцивілізаційні засади глобалізаційного процесу та системи глобалізму. Наведено технологічні критерії типологізації світового порядку, описано технологічний процес глобального управління за умов світового порядку. Відзначено, що продуктом технологізації глобального управління є політична система мондіалізму, проаналізовано режим її функціонування та вектори його трансформації, висвітлено передумови кризи даної політичної системи.

Освещены теоретико-методологические основы концепции мондиализации как политико-управленческого измерения глобализации. Проанализированы сущность, предпосылки, формирование, процесс функционирования и развития мирового порядка, основные тенденции и закономерности глобализации управления. Раскрыты геоцивилизационные основы глобализационного процесса и системы глобализма. Приведены технологические критерии типологизации мирового порядка, описан технологический процесс глобального управления в условиях мирового порядка. Отмечено, что продуктом технологизации глобального управления является политическая система мондиализма, проанализированы режим её функционирования и векторы его трансформации, освещены предпосылки кризиса политической системы мондиализма.

Розкрито сутність, структуру і функції теорії міжнародних відносин, висвітлено її методологію. Розглянуто геополітику як сферу наукового знання, питання політичного простору міжнародних відносин. Наведено методичні рекомендації щодо оцінки, прогнозування та врегулювання міжнародних конфліктів. Описано механізм підтримання міжнародної безпеки, геополітичні моделі сучасної світової системи. Проаналізовано тенденції розвитку відносин планетарного дуалізму сучасної світової системи, вплив глобалізації, демографічних процесів і технологічної революції на міжнародні відносини.

Раскрыты сущность, структура и функции теории международных отношений, освещена её методология. Рассмотрены геополитика как сфера научного знания, вопросы политического пространства международных отношений. Приведены методические рекомендации по оценке, прогнозированию и урегулированию международных конфликтов. Описаны механизм поддержания международной безопасности, геополитические модели современной мировой системы. Проанализированы тенденции развития отношений планетарного дуализма современной мировой системы, влияние глобализации, демографических процессов и технологической революции на международные отношения.

Наведено комплексний аналіз предметного поля політичної філософії як окремої сфери наукового пізнання, а також її основних складових - політичної онтології, гносеології, антропології, праксеології, етики. Вперше концептуально систематизовано фундаментальні проблеми політичної естетики, розглянуто питання політичної символіки та символічної політики в контексті взаємодії символічного та політичного просторів. Значну увагу приділено висвітленню політико-філософського сенсу глобальних процесів сучасності, зокрема, процесу глобалізації владних відносин.

Приведен комплексный анализ предметного поля политической философии как отдельной сферы научного познания, а также ее основных составных - политической онтологии, гноссеологии, антропологии, праксеологии, этики. Впервые концептуально систематизированы фундаментальные проблемы политической эстетики, рассмотрены вопросы политической символики и символической политики в контексте взаимодействия символического и политического пространств. Значительное внимание уделено освещению политико-философского смысла глобальных процессов современности, в частности, процесса глобализации отношений.

Дисертацію присвячено філософсько-історичному аналізу планетарного дуалізму як феномену сучасної світової системи. Досліджено сутність, структуру, функції, тенденції розвитку планетарного дуалізму як суперечності сучасної світової системи в його проявах у формі геополітичного (між силами Суші та Моря) та цивілізаційної (між Східною та Західною макроцивілізаціями) суперечливої соціальної взаємодії. Планетарний дуалізм розглянуто як основну суперечність, загальну причину та рушійну силу розвитку сучасної світової системи. Досліджено процес геополітичного конституювання та розгортання планетарного дуалізму в процесі його розвитку.

Розвинуто теоретико-методичні засади політологічного аналізу глобалізації управління як мегатенденції сучасного світового розвитку. Визначено предметне поле мондіалістики як напряму політичних досліджень глобального світу та розроблено дослідницьку стратегію політологічного аналізу глобалізації управління. Введено до наукового обігу поняття мондіалізації у значенні універсального процесу впорядкування соціального буття людства, еволюції форм організації міжнародного життя від міжнародного порядку до світового, який визначається глобалізацією управління світовим розвитком, та інституціалізації світового порядку у політичній системі мондіалізму. Розкрито природу та закономірності мондіалізаційного процесу як політико-управлінського виміру глобалізації. Проаналізовано функціональну спрямованість глобалізації управління, технологічний зміст глобальної інженерії, розкрито системну природу мондіалізації. Розглянуто цілі, принципи, закономірності та перспективи функціонування і розвитку політичної системи мондіалізму. Визначено місце та роль проблеми вибору альтернативних моделей глобального устрою у предметному полі мондіалістики.

Здійснено концептуалізацію теоретико-методологічних засад політологічного аналізу глобалізації управління як мегатенденції сучасного світового розвитку. Визначено предметне поле мондіалістики як напряму політичних досліджень глобального світу. Розроблено стратегію політологічного аналізу глобалізації управління. Введено до наукового обігу поняття мондіалізації як універсального процесу впорядкування соціального буття людства, еволюції форм організації міжнародного життя від міжнародного порядку до світового, який визначається глобалізацією управління світовим розвитком, та інституціоналізації світового порядку у політичній системі мондіалізму. Розкрито природу та закономірності мондіалізаційного процесу як політико-управлінського виміру глобалізації. Проаналізовано функціональну спрямованість глобалізації управління, технологічний зміст глобальної інженерії. Висвітлено системну природу мондіалізації. Визначено цілі, принципи, закономірності та перспективи функціонування та розвитку політичної системи мондіалізму. Визначено місце і роль проблеми вибору альтернативних моделей глобального устрою у предметному полі мондіалістики.

Розглянуто особливості застосування системного підходу до вивчення міжнародних відносин. Розкрито природу та тенденції розвитку сучасної світової системи, процесу глобалізації. Проаналізовано фундаментальні аспекти дослідження глобального розвитку, а саме проблеми глобального суспільства, світового порядку, світового лідерства, глобалізації управління та глобальної безпеки. Висвітлено особливості глобальної цивілізаційної конкуренції й альтерглобалістського руху.

Рассмотрены особенности применения системного подхода к изучению международных отношений. Раскрыты природа и тенденции развития современной мировой системы, процесса глобализации. Проанализированы фундаментальные аспекты исследования глобального развития, а именно проблемы глобального общества, мирового порядка, мирового лидерства, глобализации управления и глобальной безопасности. Освещены особенности глобальной цивилизационной конкуренции и альтерглобалистического движения.

Розкрито всі основні аспекти історії, теорії, понятійно-категоріального апарату та напрями розвитку геополітики як науки та виду політики. Широке коло персоналій дозволяє познайомитися з особливостями життєдіяльності, ідейними поглядами, науковими концепціями та політичними доктринами основоположників, класиків і сучасних представників геополітичної науки, а також політичних діячів, що уособлювали собою історично важливі геополітичні стратегії. Значна кількість статей присвячена суб'єктам геополітики - державам і міждержавним організаціям. Увагу приділено висвітленню основних вузлів геополітичних суперечностей у сучасному світі.